7 видів дитячої поведінки, які небезпечно залишати без уваги

Бути батьками — це дивовижно! Але ті, у кого є діти, напевно знають, що це не завжди легко. Щоб діти були добре виховані, освічені, пристосовані до життя, потрібно приділяти цьому достатньо часу і сил. Поруч з дітьми ми розуміємо, що і самі не завжди знаємо, як нам слід себе поводити в тій чи іншій ситуації.

1.Покривання

Часом діти бояться розповідати про те, що стали свідками чогось поганого, тому що думають, що у них будуть неприємності через це. Деякі діти навмисно замовчують подібне, щоб провчити або домогтися схвалення свого оточення. Інші дійсно вважають, що таким чином вони роблять краще, допомагають іншим.

Рішення: дитині необхідно пояснити різницю між балакучістю і пильністю. Треба спокійно вислухати дитину, не засуджувати, допомогти розібратися в ситуації і вирішити проблему.

2.Суперництво між дітьми в родині

Часом батьки самі провокують подібні конфлікти, навішуючи на дітей ярлики (наприклад, що один з них розумний, красивий, спортивний) або роблячи кого-небудь із братів або сестер своїм улюбленцем.

Рішення: з’ясуйте корінь проблеми і забороніть заподіяння фізичного болю. Допоможіть дітям відчути себе справжньою командою, навчіть їх справедливо вирішувати конфлікти. Поясніть, що важливо поважати почуття одне одного. Постарайтеся регулярно проводити час наодинці з кожним з дітей, це допоможе підтримувати теплі зв’язки в родині.

3. Крадіжка

Дитина може почати присвоювати чуже від нестачі уваги від друзів і сім’ї, через сильне бажання володіти річчю, яка сподобалася, від нестачі розвитку моральних уявлень і волі.

Рішення: важливо ваше ставлення до того, що трапилося. Зберігайте спокій. Якщо ваша дитина взяла чуже вперше, дізнайтеся, чому вона це зробила, поясніть, що так робити категорично не можна, і попросіть її повернути (або оплатити) річ і вибачитися. Якщо це повторюється раз за разом, зверніться за професійною психологічною допомогою. Інакше може закріпитися стійка звичка.

4. Ставлення до навколишніх з неповагою

Зневажлива поведінка може проявлятися не тільки у підлітків, але й у дітей у віці від 2 років. Молодші діти часто повторюють те, що побачили по телевізору, або копіюють дорослих або старших братів і сестер, тому що вважають це нормальним.

Рішення: розберіться, що є причиною подібної поведінки. Навчіть дітей правильно висловлювати свої емоції і бажання і зберігати спокій; вміти слухати. Якщо дитина поводиться зухвало — позбавите її привілеїв, якими вона користується.

5.Обман

Велике значення має вік дитини. Адже у дітей до 7 років, як правило, просто дуже активна уява. Серед причин брехні експерти називають прагнення уникнути неприємностей, потреба в увазі, страх авторитарних батьків або прагнення отримати бажане.

Рішення: зберігайте спокій. Поясніть дитині важливість чесності і довіри у відносинах. Продумайте адекватне покарання, яке покаже дитині, що брехня неприпустима. Якщо обман стає для неї нормою, це може бути ознакою більш серйозної проблеми — необхідно працювати в цьому напрямку з фахівцем.

6. Пхикання

Це сигнал про те, що не задоволена якась потреба дитини. Перш за все переконайтеся, що з дитиною все в порядку. Також їй може не вистачати вашої уваги або щось турбувати. Таким способом діти можуть домагатися бажаного, якщо батьки проявляють нерішучість або пред’являють занадто завищені вимоги.

Рішення: спробуйте зобразити безпристрасний вираз обличчя. Нагадайте дитині, щоб він говорив звичайним голосом. Якщо така поведінка стає постійною, потрібно розібратися, що відбувається в родині, можливо, обговорити це з дитиною, щоб він відчув, що він також її частина.

7.Грубі манери

Нас може вражати, чому діти плямкають або не виявляють елементарної поваги до оточуючих. Але такі манери закладаються саме в сім’ї. Слова «будь ласка», «дякую», «вибачте», як і найпростіші правила поведінки за столом, — цілком розумні очікування здорової комунікації.

Рішення: не тисніть на дітей, коли навчаєте їх манерам, а частіше нагадуйте їм про те, щоб вони були уважні до інших людей. Також важливо батькам і близьким правильно поводитися, адже діти копіюють те, що бачать, а вже потім прислухаються до словесних настанов.

За матеріалами: dytyna.blog