Сальницький ліцей Уланівської сільської ради

Спасибі вам усім, у кого руки роботящі...

Свято сільського господарства

Спасибі вам усім, у кого руки роботящі…

Ведучі. Доброго дня, дорогі гості.

Ведучий 1. Ми щиро раді вітати вас на нашій рідній славній Сальницькій землі! Вітаємо вас нашим смачним короваєм, він пахне медом, сонцем, рясними дощами та ланами. Він пахне натрудженими руками хлібороба.

Ведучий 2. Ми вітаємо всіх Вас, вітаємо нашим смачним короваєм, який пахне медом, сонцем, рясними дощами та ланами.

Такий вже древній звичай хліборобський,

Як гості завітають у наш край,

На рушнику барвистому підносим,

Їм запашний, вкраїнський коровай.

У цім дарунку хлібороба праця

У будні трудові робітника,

У нім – народу нашого гаряча,

Дбайлива і мозолиста рука.

У нім – минуле порохом пропахле,

І материнська сива гіркота,

І пам'ять про бійців, які упали,

За те, щоб колосилися жита.

В нім – наша дума –

Найсвятіша правда

Сьогоднішній і завтрашній наш день.

Тому й несемо

На рушникові радо

Наш коровай, як сонце до людей!

Пісня

Ведучий 1. Ми дякуємо вам за хліб на столі, за втому і натруджені руки, за колосисті лани та недоспані ночі, за наше щасливе дитинство!

Ведучий 2. Йду рідним селом, де панує багряна красуня – осінь. Листопад… Останні багряні листочки злітають додолу. Закінчилися польові роботи. Мої натруджені земляки мають час перепочити, підвести підсумки хліборобського року. А нам час сказати вам добре слово, привітати вас з днем працівника сільського господарства.

Ведучий 1. Для багатьох, присутніх у цьому залі, і перша борозна, і перша сівба, і перший скошений сніп, і перший самостійний трудовий ранок на фермі – це вже давно пройдений етап. Тож шануймо працю трудівника села, і звикаймо до думки, що для сільськогосподарського працівника потрібні і знання, і терпіння, і глибока віра.

Ми кажем хліб. У слові цім – усе:

Життя, котре виблискує червоно,

Весна, що цвіт калиновий несе,

І осені хмільне достигле гроно.

Ми кажем хліб: та важко він росте

На нього – спеки, бурі, град і зливи.

Як часто ще колосся золоте,

Калічиться негодами на ниві!

Та хліборобське серце – не із тих –

Які здаються у полон розпуки.

Співаєм славу людям, у яких

Міцніють перед бідою руки!

Бо хліб насущний – то найбільше диво,

Чарівний світ в зернині золотій.

Над ним то сущі, то шалені зливи,

А то, дивись, палючий суховій.

Та не схилилось рукотворне сонце,

І знову ми у щедрості й теплі,

Спасибі Вам , звичайні чудотворці,

За найсвятіше диво на землі.

Усе в зернині – і жага творити,

Сягати ще не скорених вершин

Спочатку хліб, а вже тоді орбіта

І зорельот, і музика, і вірш.

Спочатку хліб, а вже тоді дороги,

І пісня, і світання на крилі.

Спасибі Вам, невтомні хлібороби,

Уклін за все прекрасне на землі.

Схили чоло у шані до хлібини:

У ній незриме джерело життя,

У ній – могутня сила Батьківщини

І злети, і ключі до відкриття.

життєдайну і промінну скибу.

За втому і священні мозолі –

Низький уклін, сердечне Вам спасибі

 Хвала і честь Вам, лицарі землі!

Пісня

Ведучий 2.  Відзначення Дня працівників сільського господарства - це визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, це хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хлібу!

Як пахне хліб? Ви знаєте , як пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом
Він пахне так, як пахнуть меду соти.
З труда важкого виросло зерно,
Із дум помислів-достаток, благо світу,
І хліб зійшов, як гімн весні і світу,
Запах в печі, як молоде вино.
Він пахне степом, сонцем у жнива.
Коли, мов князь, сповзає із лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий
Поволі завойовує права.
Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,
Чи хліб на двох, чи на велике місто.
Та пахне він завжди єдиним змістом,
Трудом безсонних ранків і ночей.
Ведучий 1. Так, багато безсонних ранків і ночей проходить у селянина, аж поки наллється соком зерно не схилиться колос під його вагою.

Ведучий 2. «Як вродить жито, то й будемо жити»- говорять в народі. Справді, бо життя селянина залежало від урожаю. Вінцем всіх трударів були жнива. До жнив готувалися заздалегідь, бо як говорять в народі «Прийшли жнива – іншої роботи нема».

Я був у полі…
Визріли хліба.
Згинали над шляхами буйні гриви.
Степи стояли в сонячних шапках,
Чекали жнив пшеничні й житні ниви.
Яскрились обважнілі колоски,
Мов золота висока чиста проба.
Шуміли в них пісень живі рядки
Натхненого поета й хлібороба.
Я був у полі…
Тішивсь на токах
Багатим повнозерним урожаєм.
Він ратая з села й робітника
Порадує пахучим короваєм.
Пахучий хліб на нашому столі –
То виборені радощі родинні.
Пахучий хліб - то щедрий дар землі
За труд і розум доблесній людині.
Пахучий хліб -
Цілющий скарб життя,
Його неперевершено, владика.
Він - наша гордість, наше майбуття,
Він - наша творчість і мета велика.

Пісня

Ведучий 1. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій,
багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

Тобі, земле моя
Мій рідний край, земля моя свята,
Життя мого колиска калинова...
Тут синь гаїв і неба чистота,
І мила серцю українська мова.

Тут перший крок, і перша висота,
І я сама, і вся моя родина,
Щасливі та сумні мої літа,
І стежка в отчий дім одна-єдина.

Уклоняюсь піснею
Краю мій коханий, щире твоє слово,
Небо твоє ніжно-голубе,
Рідна Україно, земле колискова,
Обіймаю піснею тебе.
Світе мій широкий, воленько ласкава,
Доле моя, радосте моя!

Вічна Україно, квітне твоя слава
Невмирущим співом солов’я
Краю мій зелений, золото вербове,
Стежко моя, роси голубі!
Мати Україно, сонце чорноброве,
Уклоняюсь піснею тобі.

Пісня «Мій край»

Серед степів село моє чудове
Там на світанні запахи медові,
Теплом вітрів овіяні степи,
А в цьому краї народились ми.

Стоїть, заціловане всіма вітрами,
Колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами
Стежина дитинства веде в спориші.

Спішу в село: там джерело,

Отам душі моя криниця,

Там день летить, в майбутнє мчиться

І стукає у батьківське вікно.

Мої тут друзі, вічні трударі,

Важкі і теплі їх жилаві руки.

Маленька школа – перший храм науки,

І чистота ранкової зорі.

Тут променем виблискує весело

І пахне на покосах конюшина.

Тут мій початок і моя вершина.

Спішу в село.

Пісня «Моє село»

Сальниця моя ти лагідна і мила
Водночас велична і проста.
Ти мене з дитинства полонила,
Ти навчила радості й добра.

Я зросла, не знаючи печалю,
Мов трава безжурна, степова,
Тут мене з дитинства колисали
Шепіт нив і тиша степова.

Тут знайшла я розуму і сили,
Ця прекрасна, лагідна земля
Дивним зіллям серце напоїла,
Щось мені у спадок віддала.

Пісня «Пісня про Сальницю»

Ведучий 2. Рідний край – це колиска дитинства, це стрункі смерічки і червона калина, мамина пісня і чиста криниця біля хати, на якою пролітають лелеки.

Криниця при дорозі край села

І журавель похилений над нею,

Хоч би куди дорога завела

Наші думки із рідною землею.

Бо тут наш дім і тут наша рідня

І тут священні предківські могили,

Душа наша не прожила б і дня

Без рідної землі, яка нас всіх зростила.

Пісня

Ведучий 1. Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї!

Спасибі, вам усім, у кого руки роботящі,
Живіть же вічно в хліборобськім щасті.
Щоб хліб, як сонце сяяв на столі,
Леліяний жіночими руками.
Уклін земний працівникам землі,
Довіку залишайтесь з нами.

Праця землероба славна урожаєм,
працю трударів всіх славити пора.
І сьогодні щиро ми усіх вітаєм,
Вам сьогодні зичим теплі ці слова.

Нехай же з року в рік, і з роду в рід,
Не буде хліборобам переводу.
Хай працю їхню славлять щиро люди,
Аж поки сонце ллє на землю світ.

Вам, трударі, земний уклін,
Живіть у радості, без всякої тривоги.
Хай посилає Бог сьогодні нам усім,
Врожаєм щедрим повні всі стодоли.

Хай дорога стелиться шовково!
Хай життя цвіте, мов яблуневий цвіт,
Хай козацьку вдачу і здоров’я
Вам дарує доля на багато літ.

Здоров’я міцного вам зичим довіку,
Щастя і радості повнії ріки,
Берег спокою хай серце сповиває,
Горе хай хзавжди вас оминає
Сміхом веселим хай повниться хата
Хлібом та сіллю будьте багаті.