Сальницький ліцей Уланівської сільської ради

Миколая зустрічаймо в цей святий величний час

Лунає музика. Виходять читці (учні 6 класу)

1. Ми зібралися у школі в нашім гарнім, добрім колі,

В нашій радісній родині, бо велике свято нині.

2. Сніги покрили поля і гори, інеєм блищать і ліс, і гори

Іде до нас крізь ниви й гори Святий угодник Миколай.

3. Наш народ у році має свят багато,
Та ніяке не замінить дітям одне свято.

4. Коли зимонька надходить, земля замерзає,
До діточок іде у гості свято Миколая.

5. То не місяць ясно сходить, не цісар гряде,
То до нашої хатини Миколай іде.

6. Той, хто Божим заповітам був вірний до скону,
Хто для бідних і скривджених був завше в охорону.

7. Все багатство він віддав бідним і нужденним.
За життя його всі мали святим і блаженним.

8. Та вернулось у сто крат віддане в офіру,
Бо святий наш Миколай всім примножив віру.

9. Приходить він до нас перед Новим роком
Щедрим, добрим і багатим пресвятим пророком.

10. Всіх згадає, всім він знайде дар свій по заслузі.

11. Поки він ще не прийшов, станьмо разом в коло знов,

Миколаю заспіваймо, в гості діда закликаймо.

Виконується пісня-хоровод “Святий Миколай”

Ведуча.

Всі чекають Миколая,
Всі на світі – кожний край
Та не кожний, мабуть, знає,
Хто ж то добрий Миколай

Ведуча. Свято Миколая до нас, у Київську Русь, прийшло у 1088 – 1089 роках за часів Всеволода Ярослава. В церковних календарях воно називається "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця”. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Констянтина у 4ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія). Народився він у багатій сім’ї і зріс доброю і чуйною до чужої біди людиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і ооюдаровував їх чим міг.

Ведуча. Після смерті його було визнано святим, а мощі в 1087 р. перевезено у м.Бар, що в Італії, де їх було перезахоронено.
І от з того часу у день Ангела Святого Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене всіма свято.

Розказують, що Святий Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім, а особливо – запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому понад 30 храмів, названих його іменем.

Ведуча.

І приходить він до нас
Перед Новим роком –
Добрим, щедрим, і багатім
Пресвятим пророком

(ДІТИ ТРИМАЮТЬ В РУКАХ ЛИСТІВКИ НАПИСАНІ СВЯТОМУ МИКОЛАЮ)

1. Ми пошлемо листочки до раю: «Не забудь нас святий Миколаю!

Не забудьте про нас, янголятата! Вас прохають і хлопці й дівчата.

2. Ми складали долоньки маленькі і молились до Божої неньки.

Тож гостей ми чекаємо з неба, а Антипка – чорта нам не треба.

3. Завжди були ми чемні і милі, до школи охоче ходили,

Шанували матусю і тата та любили сестричку і брата.

4. Ми, писали листочки до раю: «Ми чекаєм Святий Миколаю!

Ми чекаємо вас, янголятата!» Підписались ….

Ведуча.

Сріблом сяє з неба путь, мигають зірки ,мов іскри,

Коні вихром так женуть – ще швидше шлеться вістка.

Ведуча

Вістка чемним діточкам, що ждуть гостя нетерпляче; «Діти, радість лине вам! Хто не чемний був – хай плаче!»

З'являються два ангели. Один несе тоненьку книжечку, а другий — товстелезну.

1-й ангел

Любі хлопчики й дівчата,

Вас вітають ангелята!

2-й ангел

Святий, щедрий Миколай

Йде щороку в рідний край,

В кожну хату, в кожен дім

І несе дарунки всім.

1-й ангел

Що він несе у своїй торбині?

Багато гарних забавок

Несе чемненькій він дитині,

А для нечемних - жмут різок.

2-й ангел

За ним спішаться ангелята,

Тримають книги у руках.

Що, де, кому з вас треба дати

Уже записано в книжках.

1-й ангел. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.

2-й ангел. Так, деякі діти до останнього дня посилали святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні, і все записуємо до книжки.

1-й ангел. В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.

2-й ангел. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя , ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші сальницькі діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей — ось вони (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.

Ведуча проводить гру.

Давайте, діти, доведемо, що ми виховані та чемні. Я буду казати речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – мовчите.

•Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

•Хто із вас таких хороших, на каток іде в галошах?

•Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?

•Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?

•Хто із вас, скажіть лишень, на зарядці день у день?

•Хто найбільш із вас зумів з річки виловить корів?

•Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?

2-й ангел Ну це вже по справжньому виховані діти…Так і запишемо до книги земного життя.

1-й ангел. Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять).

Пісня «Янголята» виконують Гузенко К. та Крикун М.

Ведуча. Кажуть, що в ніч можна почути срібні дзвіночки — то на санчатах їде Святий Миколай.

(За дверима чути, як дзвенить дзвіночок. До залу забігає Капосниця з різочками і лякає всіх).

Капосниця. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. Напевно, батькам не допомагаєте, погано навчаєтесь, бешкетуєте, один з одним не дружите, ображаєте? Так?

Ведуча: Ні, ні, ні… ти, Капосниця, помиляєшся, наші дітки найкращі — не жадібні, добрі та дружні, вони займаються творчістю, беруть участь у конкурсах і завжди перемагають. Тому лозини прибережи для себе.

Капосниця. Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні…

Ведуча: Ми зараз тобі доведемо, що тут зібралися дуже розумні дітки. Зараз я вам прочитаю вірш, а ваше завдання закінчити його. Отже розпочинаймо…

Порошинки білі нам лоскочуть … (щічки),

Вдягнемо тепленькі, гарні … (рукавички).

Підемо на зустріч свята … (Миколая),

Все навкруг велично, весело … (співає).

Чудо, чудо … (Миколай),

Нас зі святом … (привітай),

Бо усі радіють … (люди),

Ллється … (пісня) скрізь і всюди,

Чудом називають у дитини очі,

сонце на … (світанку), місяць серед … (ночі).

Навчи, Миколаю, як нам гідно жити,

Всім бажати … (щастя), серцем не черствіти.

Капосниця. Я… я… я вмію теж розповідати вірші, отак!

Всім роблю я капості,

Із великою радістю.

Знаю, що й ви, малята,

Не тільки, любите бешкетувати,

А й у різні ігри грати…

Ведуча: Так, Капосниця, якщо хочеш отримати сьогодні подаруночок — солодкі цукерочки та залишитися у нас на святі, потрібно трошки виправитися, стати чемною, доброю, вихованою і трохи пограти з нашими дітками.

Капосниця. Що ж, трохи розважимося? А для цього потрібно дві команди по 4 учасники, ставайте по різні боки, в мене є лозинки, які я принесла вам. Та дві сніжки, які зараз потрібно буде перемістити з одного краю до іншого, хто швидше це зробить, той і переможе.

Проводиться командна гра.

Ведуча: Що, Капосниця? Переконалася, які ми дружні, розумні та кмітливі, тому виховувати ми зараз будемо тебе.

Господиня бере різочку в руку.

Капосниця. Ой, ой,… Відпустіть мене, я більше шкоди та капості не буду робити. Змилуйтеся! Я ж тільки пожартувати хотіла.

Ведуча: От як відгадаєш мої загадки, може, і відпустимо, а як ні, то різочками дамо тобі…

Капосниця. Добре, загадуйте.

Ведуча: Впаде в воду — розпливеться, впаде з неба — не розіб’ється. Що це?

Капосниця. Що це? Що це?.. Ага, згадала, згадала, це сніг.

Ведуча: А цю, точно не відгадаєш: крута гора, що не крок, то й нора.

Капосниця. А я знаю, а я знаю, це замет снігу.

Ведуча: Добре, ми тебе відпустимо, але за однієї умови: зараз ми з дітьми створимо казку, а твоє завдання допомогти нам роздати ролі. Завдання: мімікою, жестами обіграти свої ролі і зміст.

Ця історія — передноворічна казка, яка була, а може, її зовсім не було. То ж слухайте і дивіться. І вирішуйте самі.

Казка «Незвичайна пригода»

Дійові особи (7): Дерево, Сорока, Поросятко, Вовк, Заєць, Капосниця, Янголятко.

У Києві на Лисій горі росло дерево. На його гіллі сиділа Сорока і постійно скреготала, розказуючи останні новини. Під Деревом любило гуляти маленьке руденьке Поросятко. Тут настав вечір і Поросятко, поласувавши жолудями, вирішило лягти спати під Дерево. Тут зненацька з’явився Вовк, який завжди вночі приходив до цього дерева і починав вити. Жив під Лисою горою і Заєць, котрий дуже любив пострибати навколо дерева. А у самісіньку північ вистрибнула Капосниця і почала танцювати і кричати, тут усі й перелякалися. Дуб перший почав махати своїми гілками. Від цього Сорока впала з гілки прямо на Порося, яке підскочило та побігло, а Вовк за ним, Капосниця приєдналася, і тут таке почалось… Але ж сталося чудо: Святий Миколай побачив, що відбувається, і послав на землю свого помічника Янголятка. Хутко Янголятко прилетіло на допомогу, нарешті Капосниця злякалася і втекла, звірі зраділи та почали танцювати.

Капосниця. Дуже, дуже гарна казка. Та мені вже час. З вами мені було добре, хай вам щастить, бувайте здоровенькі.

Ведуча. Ми переконались, що гарячі серця і міцна дружба можуть творити справді справжні дива. А всі дивовижні казки закінчуються щасливим кінцем, як сталося і у наших героїв.

Всі чекають Миколая,

Всі на світі – кожний край

Та не кожний, мабуть, знає,

Хто ж то добрий Миколай

А ви, діти, знаєте?

•Хто до нас іде тихенько? (Святий Миколай)

•Хто зірок розсипав жменьку ? (Святий Миколай)

•Хто дарунки нам приносить? (Святий Миколай)

•Хто для нас здоров’я просить? (Святий Миколай)

•Бідним хто допомагає? (Святий Миколай)

•Про дітей хто завжди дбає? (Святий Миколай)

Лунає музика. Входить Св. Миколай з ангелами й звертається до дітей:

Святий Миколай

Мир цьому дому й усім, хто в ньому.

Мир і щастя вашій хаті,

Щоб були ви всі багаті,

Щоб біда вас обминала,

Тільки радість звеселяла.

Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої ангели, що на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року.

(до ангелів):

А скажіть, небесні дітки, -

Ви ж для них найліпші свідки –

Чи ті діти, що у залі,

Ті спереду і там далі,

Більші, меньші і маленькі,

Цілий рік були чимненькі?

Ангели (гуртом):

Так, вони були чемненькі,

Тата слухали і неньки.

Святий Миколай

Що ж я можу лиш радіти,

Що такі ви гарні діти.

А зараз ми проведемо з вами «Хвилинку добра»

•Якщо ви знаєте, що треба бути чемними, вихованими, встаньте.

•Якщо ви намагаєтесь бути щедрими, надавати допомогу іншим, сплесніть у долоні.

•Якщо ви намагаєтесь бути чесними, правдивими, тупніть ногою

•Якщо ви знаєте, що до людей потрібно ставитись доброзичливо, сплесніть в долоні над головою.

•Якщо ви вважаєте, що потрібно піклуватися про інших, любити ближнього, простягніть руку сусіду.

•Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

Святий Миколай ( до дівчинки у залі):

А ходи сюди, дитинко,

На коротку на хвилинку,

Розкажи нам, що ви, діти,

Тут навчилися робити?

Дівчинка ( виходить):

Я скажу усе, що знаю,

Пресвятому Миколаю:

Хоч малі ми дитинчата,

Поважаєм маму й тата.

Ми шануєм рідне слово,

Прадідівську рідну мову

Хлопчик

Рідні книжечки читаєм,

Рідні пісеньки співаєм,

І молитвою, що мати

Нас навчила в рідній хаті,

Ми звертаємось до Бога

Про опіку й допомогу

2-й ангел:

Добрі діти, так і треба –

Все те бачили ми з неба.

Дівчинка

Святий Миколаю, тебе ми благаємо!

Обдаруй нас теплотою,

Ласкою і добротою,

Щастя дай нашому роду,

І країні, і народу.

Хлопчик

Я у Бога завжди прошу

Не цукерок і не грошей,

А здоров’я мамі й тату

Миру, щастя в нашу хату.

Слави, й волі всій родині,

Нашій рідній Україні.

Святий Миколай

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Дівчинка

Дякуємо Тобі, Владико,

За утіху цю велику!

Хлопчик

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не позабути

Святий Миколай

Спасибі вам, діти, за добрі слова! Будьте завжди чемні, щирі, милосердні, несіть любов у своїх серцях! Є у мене вам гостинці у чарівній цій торбинці. Янголята мені допоможуть пригостити всіх вас.

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!