Сальницький ліцей Уланівської сільської ради

День партизанської слави

Ведучий 1. Сьогодні ми зібралися для того, щоб відзначити свято вшанування героїчного подвигу уславлених партизанів і підпільників Великої вітчизняної війни – День партизанської слави, яке збігається у часі з початку підпільно-партизанської боротьби з фашистськими загарбниками.

Ведучий 2. 30 жовтня 2001 року Указом Президента України « …на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті встановити - День партизанської слави, який відзначати щорічно 22 вересня.

Учень 1. Війна і смерть – дві сестри, ніби пара,

Які крокують разом вже віки…

Це – ніби чиясь невблаганна кара,

Що слід лишає на усі роки.

Учень 2. Війна… Ти був там? Ні? То ти щасливий,

Бо ти не бачив сльози, біль і кров,

Не бачив ти, як погляд свій зрадливий

Кидала смерть на юних знов і знов.

Учень 3. Чи бачив ти, як проводжає мати

Свого єдиного, не воїна – дитя,

І молить Бога, щоби дочекати,

Або за нього дать своє життя?

Учень 4. Чи чув ти тихий плач дівчини,

Коли почула вість, що вже нема

Того, до кого серцем лине,

І що тепер вона уже одна?

Учень 5. А може, ти вдовиний погляд бачив,

Тої вдови, що на руці дитя,

Що ще недавно тато сина няньчив,

Сьогодні ж – сирота оце маля?

Учень 6. Чи хоч у сні до тебе приходила

Ота проклята усіма війна,

Яку ще в сорок п'ятім загасила

Чарівна, бажана і прошена весна.

Ведучий 1. З кожним роком ми все далі й далі йдемо від воєнної доби. Але час не має влади над тим, що люди пережили у війну. Це було дуже важкий час. Радянський солдат вмів сміливо дивитися в очі смертельної небезпеки. Його волею, його кров'ю здобута перемога над сильним ворогом. Немає меж величі його подвигу в ім'я Батьківщини, як немає меж величі трудового подвигу українського народу.

Ведучий 2. 71 рік минув з того часу, коли на широких просторах нашої Батьківщини відгриміли битви радянських військ проти фашистських загарбників.

Ведучий 2. З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух — збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, в тилу ворога.

Ведучий 1. Перемоги над лютим ворогом Червона Армія добилася, спираючись на всенародну боротьбу антифашистського підпілля, партизанів і всього населення у ворожому тилу.

(Партизанська пісня А.Малишко)

Учень 7. Там, де Ятрань круто в’ється,

Від пожару в’ється дим,

Партизан з чужинцем бється,

З чорним ворогом лихим.

Партизан бува без солі,

Табачку часом нема,

А за ним вітри у полі

Та зав’южена зима.

Там сім’я в снігу розбута

Плаче, просить німцю кар.

Помста грізна, помста люта

Палить груди, як пожар.

Помстимося за руїну,

Німця знищемо в бою, -

За рідну Україну,

За республіку свою.

Ведучий 2. Партизанський рух, народився в гущі народних мас уже в перші дні віроломного вторгнення німецько-фашистьських загарбників на рідну землю. Невичерпним джерелом сили партизанського руху були полум’яний патріотизм, ідейна єдність народу.

Ведучий 1. Головні удари партизани наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. В Україні під час війни в тилу ворога воювало 500 тисяч чоловік.

Ведучий 2. Партизани звільняли в тилу великі території, які називалися «партизанським краєм». До літа 1942 року таких територій було 11. Восени 1943 р. більше 200 кв. км в тилу ворога контролювали партизани.

Учень 8. Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,

Що в селах, містах синів вже нема.

Лиш вогники - квіти їм люди кладуть,

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх за собою забрала війна,

Що їхні серця уже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

Пісня «Обеліск» (Виконує Шелестун Таня)

(Інсценізація вірша «Діти війни» Чуйко Тетяни)

За обрій сонечко сіда,

У небі спалахнула вже зоря.

Дідусь з цікавістю газети огляда,

Бабусенька зі мною поезії чита.

Тихо в бабусі я запитала:

- Як же дитинство у вас минало?

Чи вчились у школі? А цукерки були?

Чи мріяли швидше, як я, підрости?

Бабуся мене пригорнула до себе:

- Дорослими, внучко, ми рано ставали.

У віці такому, як ти, уже працювали -

Перемогу разом з батьками здобували.

Тяжко було у роки ті нам жити

Не про цукерки мріяли ми.

Діти просили у матері хліба,

А та зі слізьми дивилась на них…

Роки війни нелегко згадати,

Тим паче дитинство.. воно чи було…?

Бабуся далі не змогла доказати

Вийшла з кімнати, змахнувши сльозу.

Ми, перемоги нащадки, сьогодні,

Доземно вклонімось дітям війни

За синє небо, за сонце і зорі.

За мир, що нам дарували вони.

Ведучий 1. За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором в розгромі фашизму. Відважна і самовіддана діяльність партизанів і підпільників отримала всенародне визнання.

Ведучий 2. Близько 200 тисяч учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, в тому числі понад 127 тисяч — медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І та II ступенів, 233 відважним присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Ведучий 1. У Великій Вітчизняній війні не було безіменних героїв. Всі, хто воював на фронті, в партизанських лісах, підпіллі, стояв біля верстата, трудився в полі, - всі були Солдатами Перемоги.

Учень 1. Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни.

Сьогодні ми поклонимося низько

Усім, хто не прийшов з війни…

Учень 2. Їх кров не упала на землю даремно,

Серця їх схололи – тому ми живемо.

Тепер же хай квіти червоні і ніжні

Лунає над світом і кожному чути:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Тож встаньте всі і голови схиліть,

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

І з вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам'ять в нашім серці зберегти...

Ведучий 2. Вшануємо пам’ять наших полеглих співвітчизників хвилиною мовчання.

(Протягом хвилини звучить стукіт серця)

Учень 4. Йшли селом, йшли селом партизани,

По землі українській, невільній землі.

І у кожного зброя була за плечами,

І у кожного смуток і біль на чолі.

Учень 5. Їм сумно за всю Україну,

За ту спалену хату, за зрубаний сад,

За ту пісню, що чув ти колись, солов’їну,

Але їм вже не було дороги назад.

Пісня «Маки червоні» (Виконує Крикун Марія)

Ведучий 1. Нехай свято – День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі.

Ведучий 2. Нехай воно зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.

Ведучий 1. Я народилася в щасливий, мирний час, але я багато чула про війну, адже горе і біда не обійшли стороною.

Ведучий 2. Війна ... Як багато говорить це слово. Війна - страждання матерів, сотні загиблих солдатів, сотні сиріт і сімей без батьків, моторошні спогади людей.

Ведучий 1. Страшно від думки, що війна може розпочатися. Адже вона не може тривати вічно. Не можна воювати безперервно. Треба думати і про дітей, і про матерів, і про всіх людей, перш ніж почати війну. Мені подобається фраза: "Люди, давайте жити дружно!"

Учень 1. Ми за те, щоб мир був на землі,

Учень 2.Щоб війни не знати нам ніколи.

Учень 3. Хай літають завжди журавлі.

Учень 4. Колоски видзвонюють налиті.

Учень 5. Ми за те, щоб мир був на Землі

Учень 6. Для усіх дітей на цілім світі.